Рівень вищої освіти: третій (освітньо-науковий рівень)
Ступінь вищої освіти: «доктор філософії»
Галузь знань: 281 Публічне управління та адміністрування
Спеціальність: «Публічне управління та адміністрування»
Опубліковано Міністерством освіти і науки України
І. Преамбула
Розробники стандарту – члени підкомісії науково-методичної комісії спеціальності 281 (074) Публічне управління та адміністрування, створеної наказом Міністерства освіти і науки України (№ 375 від 06.04.2016):
- Чукут Світлана Анатоліївна – виконуюча обов’язки завідувача кафедри теорії та практики управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (на момент розробки стандарту) – голова підкомісії;
- Монастирський Григорій Леонардович – проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність) Тернопільського національного економічного університету – заступник голови підкомісії;
- Гавкалова Наталія Леонідівна – завідувач кафедри державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця – секретар підкомісії;
- Даниленко Лідія Іванівна – професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України;
- Дузь-Крятченко Олександр Петрович – начальник інституту державного військового управління Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;
- Малий Іван Йосипович – завідувач кафедри макроекономіки та державного управління Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»;
- Подольчак Назар Юрійович – завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Національного університету «Львівська політехніка».
Розглянуто та схвалено на засіданні НМК 281 (074) «Публічне управління та адміністрування», створеної наказом Міністерства освіти і науки України.
У Стандарті враховано пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, та галузевих об’єднань організацій роботодавців.
Додаток 1 «Основні напрями наукових досліджень за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування»» розроблено за активної участі:
- Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Мельниченко А.А., Іваницька О.М.);
- Національної академії державного управління при Президентові України (Дегтярьова І.О., Голуб В.В.);
- Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ (Драгомирецька Н.М.);
- Національного університету «Львівська політехніка» (Галанець В.В.);
- Тернопільського національного економічного університету;
- Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця;
- Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Неліпа Д.В., Зубчик О.А.);
- Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ;
- Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ;
- Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Войтович Р.В., Джинчарадзе Н.Г., Ворона П.В.);
- Київського університету імені Бориса Грінченка (Поспєлова Т.В.);
- Державний університет телекомунікацій (Ситник Г.П.).
Стандарт погоджено з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
ІІ. Загальна характеристика
Рівень вищої освіти | Третій (освітньо-науковий) рівень |
Ступінь вищої освіти | Доктор філософії |
Галузь знань | 28 Публічне управління та адміністрування |
Спеціальність | 281 (074) Публічне управління та адміністрування |
Обмеження щодо форм навчання | Немає |
Освітня кваліфікація | науковий ступінь: доктор філософії галузь знань 28 Публічне управління та адміністрування спеціальність 281 Публічне управління та адміністрування спеціалізація _______________________________________ |
Кваліфікація в дипломі | Доктор філософії публічного управління та адміністрування |
Професійна кваліфікація | Немає |
Опис предметної області | Об’єкти вивчення та/або діяльності: управління на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях та адміністративна діяльність в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, установах, організаціях різного рівня.
Цілі навчання: підготовка фахівців вищого рівня кваліфікації, здатних формулювати і розв’язувати комплексні наукові й практичні проблеми публічного управління та адміністрування, організовувати та здійснювати науково-дослідну, управлінську та адміністративну діяльність. Теоретичний зміст предметної області: наукові концепції (теорії) публічного управління та адміністрування, управління на загальнодержавному, регіональному місцевому та організаційному рівнях й управління та адміністрування у всіх сферах публічної діяльності. Методи, методики та технології наукового пізнання, моніторингу, аналітичної обробки інформації та інтерпретації інформації, забезпечення вироблення, прийняття та реалізації управлінських рішень, електронного урядування. Інструменти та обладнання: інформаційно-аналітичні інструменти, системи підтримки прийняття та реалізації управлінських рішень, спеціальне програмне забезпечення. |
Академічні та професійні права випускників | Продовжити навчання в докторантурі. |
ІІІ. Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня доктора філософії
Обсяг освітньої програми |
Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми доктора філософії становить 60 кредитів ЄКТС. Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження та оформлення його результатів у вигляді дисертації і не регулюється цим стандартом. |
ІV. Перелік компетентностей доктора філософії
Інтегральна компетентність | Здатність ідентифікувати комплексні проблеми в галузі публічного управління та адміністрування, у тому числі в дослідницько-інноваційної діяльності, та пропонувати підходи до їх вирішення, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/або практики публічного управління та адміністрування |
Загальні компетентності |
|
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності
|
|
V. Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання
- Знати наукові концепції (теорії), термінологію, історію розвитку та сучасний стан наукових знань, ідентифікувати теоретичні й практичні проблеми з публічного управління та адміністрування.
- Знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності.
- Знати та уміти застосовувати загальні та спеціальні методи наукового пізнання, закони, закономірності та принципи управління для розв’язання проблем публічного управління та адміністрування.
- Уміти застосовувати сучасні інформаційні технології та інструменти в науковій, освітній (педагогічній) і професійній діяльності.
- Знати основні засади наукового менеджменту, управління науковими проектами, реєстрації прав інтелектуальної власності.
- Уміти визначати, оцінювати й обґрунтовувати пріоритетні напрями сталого розвитку на різних рівнях публічного управління та адміністрування.
- Уміти розробляти нові підходи та адаптувати кращі практики електронного урядування та електронної демократії до потреб сталого розвитку.
- Уміти готувати проектні запити на фінансування наукових досліджень, розробляти програмні документи (стратегії, програми, концепції) виходячи із аналізу зарубіжного досвіду, оцінки правового і ресурсного забезпечення та добору адекватних механізмів розвитку публічного управління та адміністрування.
- Уміти розробляти проекти законодавчих та нормативних актів, передбачаючи правові та соціально-економічні ризики та наслідки запроваджених правових норм.
- Уміти адаптувати й застосовувати сучасні моделі/підходи до управління та адміністрування, а також міжнародний досвід при проектуванні та реорганізації організаційних структур управління на різних рівнях публічного управління та адміністрування.
- Уміти отримувати науково-прикладні результати, які сприяють розв’язанню важливої теоретичної або прикладної проблеми в галузі публічного управління та адміністрування, що мають загальнонаціональне або світове значення.
Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про визнання набутих аспірантом в інших вищих навчальних закладах (наукових установах) компетентностей з однієї чи декількох навчальних дисциплін (зарахувати кредити ЄКТС), обов’язкове здобуття яких передбачено освітньо-науковою програмою підготовки докторів філософії зі спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування.
VІ. Форми атестації здобувачів вищої освіти
Форми атестації здобувачів вищої освіти |
Атестація зі спеціальності здійснюється у формі:
Умовою допуску до захисту є успішне виконання аспірантом його індивідуального навчального плану. |
Вимоги до кваліфікаційної роботи | Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії є самостійним розгорнутим дослідженням, що пропонує розв’язання актуального наукового завдання в галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування», результати якого становлять оригінальний внесок в розвиток галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування». |
Вимоги до публічного захисту (демонстрації) | Вимоги щодо процедури та особливих умов проведення публічного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України. |
VII. Вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти
У ВНЗ повинна функціонувати система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості), яка передбачає здійснення таких процедур і заходів:
- визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
- здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
- щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти і науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
- забезпечення підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
- забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
- забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти;
- інших процедур і заходів.
VIII Вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності)
Професійні стандарти відсутні.
IX. Перелік нормативних документів, на яких базується стандарт вищої освіти
А. Офіційні документи:
- Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
- Закон України від 10.12.2015 № № 889-VIII «Про державну службу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19
- Закон України від 07.06.2001 № 2493-III (редакція від 11.10.2017) «Про службу в органах місцевого самоврядування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2493-14
- Класифікатор професій (КП) станом на 01.10.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhgalter911.com/res/spravochniki/klassifikprofessiy.aspx
- Класифікація видів економічної діяльності: національний класифікатор України КВЕД 009:2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/0sid0177.html
- Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти: Схвалено сектором вищої освіти Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол від 29.03.2016 № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/
- Національна рамка кваліфікацій: Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF
- Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах): затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341 «Про затвердження національної рамки кваліфікацій» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-п
- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.15 року № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п
- Про затвердження зміни до національного класифікатора України ДК 003-2010: наказ Міністерства економічного розвитку України від 02.09.2015 р. № 1084 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=272508
- Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266: наказ МОН України від 06.11.2015 № 1151 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1460-15
Б. Корисні посилання:
- ESG [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ihed.org.ua/images/pdf/standards-and-guidelines_for_qa_in_the_ehea_2015.pdf
- ISCED (МСКО) 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uis.unesco.org/education/documents/isced-2011-en.pdf
- ISCED-F (МСКО-Г) 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-2013.pdf
- TUNING (для ознайомлення зі спеціальними (фаховими) компетентностями та прикладами стандартів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unideusto.org/tuningeu/
- Tuning Educational Structures in Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unideusto.org/tuningeu/
- Національний глосарій 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ihed.org.ua/images/biblioteka/glossariy_Visha_osvita_2014_tempus-office.pdf
- Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///D:/Users/Dell/Downloads/BolonskyiProcessNewParadigmHE.pdf
- Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. – К. : Ленвіт, 2006. – 35 с. – ISBN 966-7043-96-7.
Додаток 1. Основні напрями наукових досліджень за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування галузі знань 28 Публічне управління та адміністрування
Дослідження за спеціальністю мають бути спрямовані на вирішення фундаментальних і прикладних завдань публічного управління та адміністрування відповідно до таких основних напрямів:
Методологія досліджень, теорія та історія публічного управління та адміністрування
Сутність і зміст, система, суб’єкти та об’єкти, категорії, поняття, методи, форми, проблеми, гіпотези, принципи, моделі, підходи, концепції, доктрини, теорії, парадигми; чинники, особливості, закономірності, тенденції, історія розвитку; засади організації і реформування; відносини, процеси і взаємодія в системі публічного управління та адміністрування; вітчизняний та зарубіжний досвід; методологія досліджень проблем публічного управління та адміністрування; інновації, лідерство тощо; дослідження теоретико-методологічних, історичних, гуманітарних, соціальних джерел і засад публічного управління та адміністрування як складної системи; закономірностей та тенденцій її розвитку; оптимізації, удосконалення, модернізації, реформування й адаптації в умовах світових глобалізаційних процесів.
Публічне управління та адміністрування як система
Історичні, теоретичні, методологічні основи побудови й існування систем публічного управління та адміністрування; особливості та відмінності; суб’єктно-суб’єктні взаємодії в системі публічного управління та адміністрування; взаємозв’язок і взаємовідносини суб’єктів і об’єктів управління; структура, специфічність і універсальність зв’язків; функціональна залежність елементів; форми структури публічного управління та адміністрування; специфічні види структури публічного управління та адміністрування; типологія, історичні, теоретичні, методологічні підходи до моделювання, раціоналізації, оптимізації; методи дослідження, розроблення, створення та удосконалення; спосіб організації елементів; забезпечення цілісності; вплив внутрішніх та зовнішніх факторів; основні джерела та засади створення, оптимізації, удосконалення, модернізації, реформування й адаптації; регуляторні чинники; зовнішні та внутрішні впливи; показники характеристик; аспекти опису системи публічного управління: інформаційний, структурно-функціональний, систематичний, адміністративний, діяльнісний, методологічний, галузевий, регіональний та інші; системи впливів в публічному управлінні та адмініструванні; публічно-приватне партнерство; реформування системи публічного управління та адміністрування; аналіз, адаптація, запровадження зарубіжного досвіду; вплив процесів глобалізації на системи публічного управління.
Державна політика та управління
Сутність і зміст, основні категорії, поняття, методологія дослідження й аналізу державної політики; закономірності, особливості, тенденції й інститути процесу вироблення державної політики; державна політика й державотворення; доктрини, концепції, теорії, моделі державної політики; особливості та процес вироблення; аксіологічні та етичні засади: цінності і цілі; середовище суспільної (державної) політики: гуманістичний, етичний, соціальний, фізичний, економічний і політичний складники; учасники процесу вироблення державної політики; дослідники й аналітики політики; вироблення й аналіз державної політики; суб’єкти вироблення державної і місцевої політики: політичні партії, інститути громадянського суспільства, владні та поза владні, розвиток спроможності суб’єктів; моніторинг і оцінювання; цикл державної політики; методологія аналізу й формулювання цілей і проблем; порівняльний аналіз альтернатив; порядок денний; типологія: типи і види державної політики; методи дослідження й аналізу суспільної політики; моделювання державної політики; гендерна політика; ґендерні й психологічні аспекти дослідження й аналізу політики; ґендерна складова вироблення державної політики; етика і моральність державної політики.
Публічна політика та управління
Теоретико-методологічні засади публічної політики в системі публічного управління та адміністрування: категорії, закономірності, принципи, концепції, цінності; цілі, пріоритети, напрями публічної політики; управління у публічній сфері; публічна політика в сучасних моделях публічного управління; вітчизняний і зарубіжний досвід; напрями публічної політики; механізми вироблення та впровадження публічної політики; європейські та зарубіжні принципи вироблення публічної політики; ресурси публічної політики; менеджмент публічної політики; аналіз публічної політики; вироблення публічної політики; оцінювання у виробленні публічної політики; аналіз публічної політики та оцінка державних програм; політика і публічне управління: закономірності взаємодії та рівень взаємної інтеграції; теоретичні моделі публічного управління в контексті побудови політико-управлінських відносин; класифікації політико-управлінських відносин; аксіологічні засади: цінності і цілі політико-управлінські взаємодії у виробленні публічної політики; моделі політико-управлінських взаємодій у публічному управлінні; гендерна політика; ґендерні й психологічні аспекти дослідження й аналізу політики.
Методи, механізми, інструменти і технології публічного управління та адміністрування
Цілі, завдання, функції, методи, методики, ресурсне та інформаційно-аналітичне забезпечення, практичні рекомендації; механізми, алгоритми, інструменти і технології публічного управління та адміністрування, їх складові, підходи і принципи щодо формування, застосування і вдосконалення; контролінг, моніторинг, контроль, аудит та оцінювання; управління якістю та інноваційними процесами; організація надання публічних послуг; стратегії, програми і проекти; розроблення та організація впровадження рішень; політика забезпечення галузевого та територіального розвитку; забезпечення національної безпеки; міжнародні норми і стандарти та ін. форми та методи публічного управління та адміністрування; процеси в системі публічного управління та адміністрування, їх класифікація; впливи і взаємовпливи суб’єктів і об’єктів публічного управління та адміністрування; історичні передумови, концепції, моделі, джерела виникнення та регулювання; методологія побудови взаємовідносин та взаємозв’язків різних видів партнерських відносин у системі публічного управління та адміністрування; соціальна (суспільна) відповідальність суб’єктів політик.
Інститути і процеси публічного управління
Демократія, народне представництво, розвиток громадянського суспільства; політична влада в управлінні суспільним розвитком; інститути публічного управління; взаємодія в системі публічного управління; феноменологія і методологія попередження та подолання політико-управлінських конфліктів; сутність і зміст, складові, чинники трансформації інститутів і процесів публічного управління; діалог та партнерство; принципи, підходи та моделі міжсекторальних і міжрівневих владних відносин тощо; територіальні публічні колективи; рівні інституалізації публічних колективів (державний, регіональний, муніципальний); публічна влада територіальних публічних колективів; диференціація влади; органи управління територіальними публічними колективами; суб’єкт-об’єктні та суб’єкт-суб’єктні відносини; повноваження суб’єктів та об’єктів; реалізація; контроль в публічному управлінні.
Електронне урядування
Цілі, завдання, принципи, функції; характеристики, особливі риси; принципи організації та функціонування, моделі та форми; методологія, методи, технології, інструменти; архітектура; нормативно-правове забезпечення; мотивація, аналіз, адаптація, розвиток та впровадження; електронна готовність, моніторинг, оцінювання, етапи; рівні впровадження – центральний, регіональний, місцевий, в установах та організаціях; імплементація зарубіжного досвіду; проблеми; електронні послуги: рівні зрілості, різновиди, охоплення та проникнення; функціонування і наповнення порталів, веб-сторінок органів державної влади і місцевого самоврядування, установ та організацій; сучасні тенденції та підходи; розумні міста, розумне управління; електронна демократія: сутність, етапи розвитку, охоплення, включення, участь, партнерство, інструменти залучення громадян, електронний парламент, електронне голосування, електронне галузеве урядування, електронна адміністрація, електронна установа; персональні данні, захист приватності, електронні інформаційні ресурси та бази даних, відкриті дані.
Публічне управління та адміністрування у сфері національної безпеки
Публічне управління у сфері національної безпеки, як система та специфічний вид державно-управлінської діяльності; завдання, методи, принципи, засади становлення, функціонування, відтворення; рівні розвитку: державний, регіональний, місцевий; суб’єкти забезпечення національної безпеки; результативність та ефективність управління процесом забезпечення національної безпеки; взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства в контексті забезпечення національної безпеки; технології діяльності (дослідницької, експертно-аналітичної, нормотворчої, консультативно-дорадчої) в системі державного управління забезпеченням національної безпеки; види забезпечення національної безпеки в системі публічного управління; становлення, функціонування, відтворення, розвиток механізмів взаємодії системи публічного управління забезпеченням національної безпеки з міжнародними інститутами і структурами; специфіка комунікації міжнародних суб’єктів; співробітництво, партнерство у сфері міждержавних відносин щодо забезпечення глобальної, регіональної стабільності, профілактики конфліктів та війн: принципи, цілі, завдання, технології, об’єкти та суб’єкти захисту; структури та інструменти впливу на ситуацію.
Публічне управління регіонами та територіями
Адміністративні, регуляторні, організаційні, системні та інші аспекти; основні засади, технології та методи запровадження; ефективність управління регіонами та територіями; прийняття публічно-управлінських рішень; їх ефективність, результативність; види, типи, класифікації; алгоритми практичної реалізації; теоретико-методологічні й історичні джерела формування місцевого самоврядування як складової системи публічного управління: концепції, сутність, зміст, принципи та характеристики місцевого самоврядування, основні категорії та поняття; публічні послуги; їх системи, види, ефективність; вироблення, класифікація, стандартизація, роль, процес надання; компетенції публічної влади; мобілізація, координація, організація людських ресурсів в публічному управлінні; захист публічних інтересів; управління конфліктами; управління кризами та ризиками.
Місцеве самоврядування
Сутність, зміст, категорії, поняття, принципи; історія, закономірності, тенденції; моделі, система, функції, повноваження, статуси, організація діяльності органів місцевого самоврядування; самоорганізація населення та розвиток територіальних громад; участь членів територіальних громад у розробленні та реалізації рішень щодо місцевого розвитку; організація місцевого самоврядування на різних рівнях; взаємодія органів і посадових осіб місцевого самоврядування з суб’єктами публічного управління; гарантії місцевого самоврядування; відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, види відповідальності; місцеві бюджети та міжбюджетні відносини; організація надання муніципальних послуг; зарубіжна та вітчизняна практика здійснення; інновації та напрями розвитку тощо.
Публічна служба
Поняття, категорії, закономірності, принципи, концепції, підходи, моделі, структура, ресурсне та інформаційно-аналітичне забезпечення; види публічної служби; організаційно-правові, управлінські, соціально-психологічні, морально-етичні та інші засади; професіоналізація державної служби: функції, профілі діяльності, стандарти; організація добору кадрів та проходження публічної служби; управління персоналом публічної служби; відповідальність, компетенція та посадова (професійна) компетентність, професіоналізм публічних службовців; імідж, професійна етика та культура; корпоративна культура органів публічної влади; мотивація, адаптація, оцінювання та стимулювання професійної діяльності публічних службовців; формування та розвиток системи професійного навчання та професійного виховання, технології навчання; індивідуальна професіоналізація, наставництво і менторство; методологія розроблення, прийняття та впровадження управлінських рішень в органах публічної влади; запобігання конфлікту інтересів; попередження та протидія корупції; кадрові технології в публічній службі; лідерство в публічній службі.
Публічне управління та адміністрування у соціальній сфері
Теорії, концепції, моделі, історичний розвиток публічного управління та адміністрування соціальним розвитком; види, типи, класифікації; світовий досвід; норми, традиції публічного управління та адміністрування соціальним розвитком; соціальне партнерство: види, типи, класифікації, зарубіжний досвід; реагування на соціальні запити; забезпечення умов щодо підтримки добробуту населення; боротьба з бідністю; соціальна підтримка; соціальні зобов’язання перед населенням; соціальна держава; соціальні гарантії; соціальна допомога; соціальні послуги та соціальні замовлення, їх якість; відповідальність за соціальні послуги; управління соціальними, культурними, соціокультурними проектами та програмами; соціальна інженерія; роль громадських об’єднань, міжнародних фондів, донорів, грантодавців, асоціацій, консорціумів; функціонування громадських, міжнародних неурядових організацій, асоціацій, спілок, об’єднань; забезпечення та захист прав і свобод громадян у соціальній, культурній, освітній та інших сферах; соціальна справедливість; соціальний захист; реалізація соціальних програм в об’єднаних громадах: методологія, методи, форми, технології, техніки, теорії, концепції, моделі; активізація громад; соціальне ліцензування проектів в публічному управлінні та адмініструванні.
Комунікації в публічному управлінні та адмініструванні
Види, типи, класифікації теорій комунікації та комунікативної діяльності в публічному управлінні та адмініструванні; історія становлення та розвитку; основні наукові категорії; вироблення нових сучасних теорій комунікацій та нових ідей в комунікаційних аспектах публічного управління та адміністрування; вимоги та відповідальність за результати; принципи, засади; роль комунікацій та комунікативної діяльності; комунікативна діяльність як багатоканальна система взаємодії, комунікативні навички; методологія, методи, форми, типи, технології, техніки комунікацій та комунікативної діяльності; класифікації; практики публічних комунікацій; стратегії, плани в публічному управлінні та адмініструванні; зарубіжний досвід; сучасні тенденції; принципи; цілі; рішення; правила; заходи; політика комунікацій; комунікаційна стратегія; стратегія комунікацій та план дій; координація комунікативної політики; політика урядової зовнішньої комунікації; комунікаційна стратегія громадськості; національна комунікативна стратегія, регіональна комунікативна стратегія, комунікативна стратегія органів публічної влади; методологія, методи, форми, технології, техніки залучення громадян до розробки та реалізації державної політики та консолідації суспільства; досвід держав світу; теорії, концепції, моделі; участь громадян у вирішенні суспільних проблем; побудова підтримки громадськості публічно-управлінських та публічно-адміністративних рішень.
Публічні фінанси та бюджетування
Сутність публічних фінансів; складові та структура публічних фінансів; принципи та методи державного фінансового управління; фінансова політика та її види; механізми, інструменти, заходи фінансової політики в контексті публічного управління та адміністрування; фіскальний механізм в структурі державного фінансового управління; інструменти публічного управління та адміністрування при реалізації бюджетної, грошово-кредитної, митної, податкової політики; управління фінансами державних підприємств; бюджетування в державному секторі економіки; фінансовий, митний, податковий контроль; контролінг у публічному управлінні та адмініструванні; державне регулювання фінансових ринків; формування фінансової інфраструктури та публічних органів управління її розвитком; забезпечення транспарентності публічних фінансів, прозорості діяльності органів фінансового управління, доступу громадськості до інформації щодо публічних фінансів; соціально відповідальне інвестування та участь державних банків; фінансова експертиза.
Публічне управління економікою та її галузями
Принципи, концепції, підходи до публічного управління економікою; врахування економічних законів і закономірностей при реалізації публічного управління та адміністрування; методи, інструменти, технології, процедури публічного управління та регулювання економічних процесів; напрями реформування економіки та її галузей при забезпеченні сталого розвитку країни; економічна експертиза та забезпечення участі громадськості в її проведенні; економічні важелі при реалізації публічної політики; застосування механізмів та інструментів публічного управління та адміністрування в публічному управлінні галузями економіки; використання потенціалу державно-приватного партнерства в публічному управлінні економікою; публічне управління розвитком міжнародного економічного співробітництва у галузях економіки.
Управління проектами в публічній сфері
Історія становлення інструментарію управління проектами в публічному управлінні та адмініструванні; зарубіжний досвід управління проектами в публічній сфері; концепції та теорії управління проектами в публічному управлінні та адмініструванні; методологічні підвалини проектної діяльності в публічному управлінні та адмініструванні; практичне застосування інструментарію управління проектами; типи, види, форми, сфери управління проектами в публічному управлінні та адмініструванні; рівні управління проектами (місцевий, регіональний, державний, міждержавний, глобальний тощо); особливості управління проектами суб’єктами публічного управління та адміністрування; динаміка розвитку методів управління проектами, які використовуються в сучасному публічному управлінні; їх універсальність; використання інформаційних технологій; процеси управління проектами в публічному управлінні та адмініструванні; можливості та оптимізація способів управлінні проектами; стандарти управління проектами в публічному секторі, публічному управлінні та адмініструванні; підходи, практики, використання; особливості стандартів управління проектами в публічному управлінні та адмініструванні окремих держав світу; вітчизняні особливості.
Таблиця 1. Матриця відповідності визначених Стандартом компетентностей дескрипторам НРК (за 8-м рівнем, докторський)
Класифі-кація компетен-тностей за НРК |
Знання Зн1 Найбільш передові концептуальні та методологічні знання в галузі науково- дослідної та/або професійної діяльності і на межі предметних галузей |
Уміння Ум1 критичний аналіз, оцінка і синтез нових та складних ідей; Ум2 розроблення та реалізація проектів, включаючи власні дослідження, які дають можливість переосмислити наявне та створити нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язання значущих соціальних, наукових, культурних, етичних та інших проблем |
Комунікація К1 спілкування в діалоговому режимі з широкою науковою спільнотою та громадськістю в певній галузі наукової та/або професійної діяльності |
Автономія та відповідальність АВ1 ініціювання інноваційних комплексних проектів, лідерство та повна автономність під час їх реалізації; АВ2 соціальна відповідальність за результати прийняття стратегічних рішень здатність саморозвиватися і самовдосконалюва-тися протягом життя, відповідальність за навчання інших |
Загальні компетентності | ||||
ЗК1 | Зн1 | |||
ЗК2 | Ум1; Ум2 | АВ1 | ||
ЗК3 | Ум2 | АВ1 | ||
ЗК4 | К1 | |||
ЗК5 | Зн1 | К1 | ||
Спеціальні (фахові) компетентності | ||||
СК1 | Зн1 | Ум1 | ||
СК2 | Ум1; Ум2 | |||
СК3 | Зн1 | К1 | ||
СК4 | Ум1 | АВ2 | ||
СК5 | К1 | АВ1 | ||
СК6 | К1 | АВ2 | ||
СК7 | Ум2 | К1 | АВ2 | |
СК8 | Ум2 | К1 | ||
СК9 | Ум2 | К1 | ||
СК10 | К1 | АВ2 | ||
СК11 | Ум2 | АВ2 |
Таблиця 2. Матриця відповідності визначених Стандартом результатів навчання та компетентностей
Програмні результати навчання (11) |
Компетентності | ||
Інтегральна компетент-ність | Загальні компетентності (номери) | Спеціальні (фахові) компетентності
(номери) |
|
1. Знати наукові концепції (теорії), термінологію, історію розвитку та сучасний стан наукових знань, ідентифікувати теоретичні й практичні проблеми з публічного управління та адміністрування. | + | №1,2 | №3 |
2. Знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності. | + | №1,5 | №3 |
3. Знати та уміти застосовувати загальні та спеціальні методи наукового пізнання, закони, закономірності та принципи управління для розв’язання проблем публічного управління та адміністрування. | + | №2 | №1,2,11 |
4. Уміти застосовувати сучасні інформаційні технології та інструменти в науковій, освітній (педагогічній) і професійній діяльності. | + | №4 | № 6,7,9 |
5. Знати основні засади наукового менеджменту, управління науковими проектами, реєстрації прав інтелектуальної власності. | + | №5 | №5,6,10 |
6. Уміти визначати, оцінювати й обґрунтовувати пріоритетні напрями сталого розвитку на різних рівнях публічного управління та адміністрування. | + | №2 | №4,5,8 |
7. Уміти розробляти нові підходи та адаптувати кращі практики електронного урядування та електронної демократії до потреб сталого розвитку. | + | №2,3 | №4,8 |
8. Уміти готувати проектні запити на фінансування наукових досліджень, розробляти програмні документи (стратегії, програми, концепції) виходячи із аналізу зарубіжного досвіду, оцінки правового і ресурсного забезпечення та добору адекватних механізмів розвитку публічного управління та адміністрування. | + | №3 | №2,5,11 |
9. Уміти розробляти проекти законодавчих та нормативних актів, передбачаючи правові та соціально-економічні ризики та наслідки запроваджених правових норм. | + | №4 | №2,3,7,10 |
10. Уміти адаптувати й застосовувати сучасні моделі/підходи до управління та адміністрування, а також міжнародний досвід при проектуванні та реорганізації організаційних структур управління на різних рівнях публічного управління та адміністрування. | + | №2,5 | №4,8,9,10,11 |
11. Уміти отримувати науково-прикладні результати, які сприяють розв’язанню важливої теоретичної або прикладної проблеми в галузі публічного управління та адміністрування, що мають загальнонаціональне або світове значення. | + | №1,2,5 | №3,9,11 |